ОГОЛОШЕННЯ

/dostup-do-publichnoyi-informatsiyi/

/korosten-istoriko-turistichniy-tsentr/

/investment-korosten/

/gromada/

http://www.korosten.in.ua/zahodi-spryamovani-na-pokrashchennya-stanu-dovkillya/
Анонс подій

/index.php?page=695

 http://osvita-kor.at.ua/

http://www.prokorosten.net/

http://www.drv.gov.ua
Погода
Загружаем курс доллара от minfin.com.ua…
Хочу розірвати трудовий договір за власним бажанням. Чи обов’язково відпрацьовувати два тижні, якщо я не бажаю працювати, а роботодавець наполягає на відпрацюванні?

Хочу розірвати трудовий договір за власним бажанням.

Чи обов’язково відпрацьовувати два тижні, якщо я не бажаю працювати, а роботодавець наполягає на відпрацюванні?

 

Ви маєте право розірвати трудовий договір за власним бажанням, попередивши роботодавця за два тижні.

Відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право  у будь-який строк розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, письмово попередивши про це роботодавця за два тижні. Попередження роботодавця про наступне звільнення є обов’язком працівника.

У деяких випадках закон зобов’язує роботодавців провадити звільнення працівників у строк, про який вони просять. Йдеться про скорочення двотижневого строку, оскільки по його закінченню працівник може звільнитися в загальному порядку. У цьому разі строк попередження про звільнення скорочується на розсуд працівника навіть до одного дня.

Випадки, коли на роботодавця покладається обов’язок звільнити працівника у строк, про який він просить, перелічені у ст. 38 КЗпП:

  • переїзд на нове місце проживання;
  • переведення одного із подружжя на роботу в іншу місцевість;
  • вступ до навчального закладу;
  • неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком;
  • вагітність;
  • догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку чи дитиною-інвалідом;
  • догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи;
  • вихід на пенсію;
  • прийняття на роботу за конкурсом;
  • невиконання роботодавцем законодавства про працю чи умов колективного або трудового договору, інші поважні причини.

Усі вони мають спільну ознаку – неможливість працівника далі продовжувати роботу.

За відсутності причин, що свідчать про неможливість продовження працівником роботи, сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви в межах двотижневого строку. У разі якщо існує така  домовленість, працівника можна звільнити навіть у день подання ним заяви про звільнення.

Роботодавець не має права звільняти працівника до закінчення двотижневого строку після подання заяви про звільнення, якщо працівник про це не просив, оскільки в межах вказаного строку він має право відізвати раніше подану заяву.

У разі коли працівник самовільно залишив роботу (не попередив письмо роботодавця про звільнення за власним бажанням, залишив роботу до закінчення встановленого двотижневого строку попередження), роботодавець має право звільнити його за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП).

 

З матеріалів інформаційно-правового видання

 «Юрист консультує»